Після появи космічних
станцій, які мають можливість для життя людей протягом довгих проміжків часу,
було продемонстровано, що перебування у невагомості має деякі шкідливі наслідки
на здоров'я людини. Люди добре адаптуються до фізичних умов на поверхні Землі,
але після тривалого періоду перебування у середовищі невагомості різні
фізіологічні системи починають змінюватися і атрофуватися. Хоча ці зміни є
зазвичай тимчасовими, вони можуть призвести до серйозніших хвороб.
Під час перших годин у
стані невагомості приблизно 45 % усіх людей зазнають симптомів синдрому
космічної адаптації (СКА), також знаний як космічна хвороба. До ознак космічної
хвороби належать нудота і блювота,запаморочення, головний біль, млявість або
повне нездужання. Перший випадок СКА був повідомлений космонавтомГерманом
Тітовим у 1961 році. Тривалість космічної хвороби змінюється, але не було
зафіксовано випадків, коли вона тривала більше 72 годин.
Найзначніші
негативні впливи від довгострокової невагомості — атрофія м'язів та погіршення
кістяка. Ці ефекти можна мінімізувати шляхом здійснення спеціальних вправ. Іншими
істотними наслідками є перерозподіл рідин у тілі, уповільнення серцево-судинної
системи, зменшення виробництва еритроцитів, порушення рівноваги та ослаблення
імунної системи. Менш небезпечними наслідками, що зникають після повернення на
Землю, є втрата маси тіла, носова гіперемія, порушення сну, надлишкове
скупчення газів у кишечнику та набряклість обличчя.
Багато які з ускладнень, викликаних
невагомістю, схожі на ознаки старіння. Вчені вважають, що дослідження згубних
впливів невагомості може мати користь для медицини, наприклад, можливе
лікування остеопорозу та покращене медичне піклування про старих людей, прикутих
до ліжка.
Ефекти на нелюдські організми
Російські вчені
спостерігали відмінності між тарганами, народженими у космосі та їхніми земних
родичами. Вирощені у космосі таргани росли швидше і також були більшими та
сильнішими.
Яйця
домашньої птиці, які були запліднені у мікрогравітації дуже рідко розвивалися
належним чином.